Сьогодні незвичайний день. Він сумний і радісний водночас. Він зовсім не такий, яким його уявляла я, яким малювали в своїй уяві ви, мої любі учні, яким хотіли бачити ваші батьки.
11 років пройшло з того першого
шкільного ранку, 11 разів для вас дзвеніли перший і останній дзвінок, 11 років безтурботного
дитинства.
Тут вас навчили бути добрими, щирими,
самостійними, відповідальними, чуйними. Навчили любити науку, дбайливо
ставитися до знань, дружити, відстоювати свою думку, дали основу того, без
чого неможливо стати справжньою Людиною з великої літери!
Хочу щиро подякувати своїм колегам за
індивідуальний підхід до кожної дитини, відповідальність і доброзичливість. Ви
розумні, талановиті, неповторні і віддані УЧИТЕЛІ! Бажаємо Вам міцного
здоров’я, життєдайної енергії, мудрості й терпіння у благородній справі - виховання дітей.
Також хочу висловити глибоку
вдячність батькам, а особливо батьківському комітету, за підтримку та небайдуже
ставлення до нагальних потреб класу, за те що завжди приходили на допомогу.
Одинадцять років ви разом з дітьми вчилися в школі: переходили з класу в клас, писали твори, готувалися до контрольних, діставали рідкісні книжки, малювали карти, креслили таблиці, підписували щоденники, відвідували батьківські збори, раділи успіхам і переживали невдачі дітей. Перемоги ваших дітей - це наша спільна радість. Нехай же ваші діти здійснять свої задуми, зроблять правильний професійний вибір та стануть вірними патріотами нашої держави, сприяючи її процвітанню та розквіту. Бажаю Вам усіляких благ, оптимізму, здоров'я і великого людського тепла.
Дорогі діти! Зараз у вас настає ота хвилина, яку можна сприймати як межу між дитинством і дорослим життям. Ви підете в це життя шляхами, які наворожила вам доля.
І сьогодні кожному з вас бажаю залишатися лідером в тій області, де у вас все виходить, не втомлюючись осягати нове, перемагаючи гідних суперників, найсильніших конкурентів. Ніколи не бійтеся труднощів у житті, бо вони зроблять вас сильнішими, не бійтеся невдач, бо вони вчать цінувати хвилини радості й щастя. Не забувайте своїх однокласників, учителів, свою родину, шануйте батьків. Вірте, що вони і надалі будуть для вас необхідної опорою в досягненні і підкоренні нових висот. Я сподіваюся, що ви будете далі вдосконалювати свої здібності так, щоб всі змогли отримувати справжнє задоволення від ваших успіхів.
Минатимуть літа – колись сивина
торкнеться ваших скронь. Але навіть через роки пам’ятайте, що є на землі місце,
де вас завжди раді бачити, це – школа!
Я буду сумувати за вами. Не забувайте
й ви мене. Хоч інколи навідуйтеся до мене. Я завжди буду рада підняти слухавку
телефону і почути знайомий голос: «Олено Миколаївно, в мене все чудово!»
Щасливої вам долі, незабутніх
миттєвостей життя, справжніх відкриттів і перемог!
